ҐЕРМАНІЙ

германий - germanium - Germanium - хімічний елемент, символ Ge, ат. н. 32, ат. м. 72,59. Відкритий в 1886 німецьким хіміком К.Вінклером. Ґ. - крихкий сріблясто-білий метал. Кристалізується в кубіч. ґратці типу алмазу. Густина 5326 кг/м3. Найпоширеніший напівпровідник. Металічний Ґ. стійкий на повітрі при кімнатній т-рі і швидко окиснюється при т-рі розжарювання (600-700 оС). Ґ. - розсіяний елемент. Поширеність Ґ. в земній корі (1-2)х 10 -4%. Як домішка зустрічається в мінералах кремнію, меншою мірою в мінералах заліза і цинку. Власні мінерали Ґ. дуже рідкісні: сульфосолі - аргіродит, ґерманіт, реньєрит та ін.; подвійний гідратований оксид Ґ. і заліза - штоттит; сульфати - ітоїт, флейшерит та ін. Пром. значення вони практично не мають. Джерелами Ґ. є поліметалічні руди, викопне вугілля і деякі типи вулканогенно-осадового залізняку. Осн. к-ть Ґ. отримують попутно з підсмольних вод при коксуванні вугілля, із золи енергетич. вугілля, сфалеритових і магнетитових концентратів. Ґ. застосовують в радіоелектроніці і електротехніці як напівпровідник, в ядерній техніці, приладобудуванні, машинобудуванні і металургії.

Гірничий енциклопедичний словник 

ҐЕРСДОРФІТ →← ҐЕНТГЕЛЬВІН

T: 0.090815496 M: 3 D: 3